В переписке мы задали тем, кто сильно ругает сегодня Россию и русских верующих: в Америке наркоманы валяются на улицах, где христиане? В России так массово не валяются. На это нам ответили: че, правда? Приезжайте, говорим, походите, посмотрите.
Действительно,из-за того, что христиане мира перестали между собой общаться, ну просто приехать и посмотреть: а как у вас с такими проблемами ,а вот у нас вот это получается , а у вас вот то - враг сеет рознь между нами ,верующими. Мы не можем объединиться в мощной молитве ,все косо смотрят друг на друга. Вчера шла мимо остановки ,мужчина пьяный стоял еле держался, но упал, не понятно , может к этому и здоровье еще где-тото подвело, так молодые парни его отнесли на травку и позвонили в "Скорую помощь". Тут и я не ухожу, молюсь, прошу тоже помочь, не просто пройти мимо. Здесь в России тебя постоянно стимулируют не стоять в стороне бед, с кафедр церквей звучит: делай доброе, успевай. напоминай о Боге. Здесь нет "заражения" сидеть на бауле :все-все,все конец, Бог грядет. А зачем что-то и делать? Да все-все,кто успел ,тот съел ,как говорится, а вот они не успели ,я вот вскочу в проезжающий поезд, а они сами виноваты.... Может поэтому и не валяются в России наркоманы, пьяницы? Христиане же задают тон в обществе и люди и не набожные тоже включаются и помогать начинают. Много центров помощи бедным, помощи наркоманам в том, чтобы бросить это дело.
Здесь принято мирить враждующих детей. Просто приходит христианин говорит: вместе идем на пикник, я угощаю. У него нет тоже лишних денег, но берет что у него ест ь и угощает враждующих детей. Они вместе пьют коктейли, радуются солнцу ,разговаривают. И так и надо ведь: "Побеждай зло добром".
Приезжайте к нам В РОССИЮ. Страну сегодня поносят все ,кому не лень, сегодня я послушала одного недавно приехавшего в страну ,он говорит: надо не сразу приехать в эту страну, надо в какую-то промежуточную, чтоб тебя не ошарашило, а так постепенно, потому, что страна оболгана так ,что люди теряются, когда видят, как на самом деле.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.